|
Написал статью: Opanasenko
Княгиня Ольга
В своем дневе Солька* написала об Анне Ярославне. Скульптура очень красивая, манящая и величественная.... Такая гордость за наших женщин берет..эх..милые, так и хочется кричать: "Девчонки! Да ведь вы все королевы!!!" После того, как пал железный занавес и наши девушки стали учавствовать в конкурсах красоты, обратите внимание. что славянские женщины стали первыми...потому что мы то знаем, что внешняя красота, это проявление БОГатого внутреннего мира (как говорил Задорнов, слово богатый произошло от слова БОГ, а занчит богат тот, в ком Бог живет! А такой человек всегда красив!)
Я не хочу сказть, что другие народы тупые (как любит повторять все тот же Задорнов) или безбожники...нет... просто мы забыли откуда пошла арийская расса и кто был во главе ее. Нет это не фашизм, не национализм, это правда жизни. Она зародилась на территории Украины и расселилась по всей Европе, Азии до Киатая и Индии, дошли до Египта.
Каменная Могила - была святыней и духовный сердцем того времени. Об этом даже в русских народных сказках есть упоминание (см. мои заметки о воде -о происхождении слов вода, о живой и мертвой воде - для тех, кто пропустил эту информацию) - Молочная речка.
Просто хочу сказать, кому как не нам становиться у руля духовного возрождения!
Но сегодня хотела не об этом...
Сегодня раскажу об Ольге.
 По преданию, святая княгиня Ольга происходила из древнего славянского рода Гостомысла, который посоветовал когда-то призвать варягов княжить на Русь. Имя Ольга было дано ей князем Олегом, опекуном князя Игоря (ее будущего мужа), вместо славянского имени Прекрасна. В 945 г. древляне убили князя Игоря, и вдова, по языческому обычаю, жестоко отомстила за смерть своего мужа. Овдовев, кн. Ольга начала самостоятельно править страной, так как сыну ее Святославу было всего 3 года. Она слыла мудрой и милосердной правительницей. Ольга установила систему «погостов» — центров торговли и обмена, в которых более упорядоченно происходил сбор податей; затем по погостам стали строить храмы. Города застраивались и укреплялись; кн. Ольга положила начало каменному строительству (первые каменные здания Киева — городской дворец и загородный терем Ольги). Но великая княгиня понимала, что путь к будущему величию Руси лежит прежде всего через духовное просвещение. ( Равноапостольная княгиня Ольга)
Это то, что мы знем из истории.
А вот из книги Каганця "Арийский стандарт" ( кстати Прекрасная у меня лично асоциируется только с Еленой. да и информация с того же сайта говорит, что она во Святом Крещении Елена)
Итак, цитаты из книги:
 align="left"> Значно більше відомостей про Київську Русь.
Що значив для неї початок нового періоду, який, за Чмиховим, розпочався у 951 році?
Це було панування великої княгині (королеви, регіни, імператриці) Ольги (945—964). (прим.авт.: Принаймні 5 німецьких істориків (а німці завжди були дуже ретельними в означуванні титулів) називають Ольгу королевою. Крім того, Магдебурзький єпископ Адальберг, який перебував у Києві в 961—962 р. і особисто спілкувався з Ольгою, називає її “Regina Russorum Olena”. Попередники Олени-Ольги (Аскольд, Олег, Ігор) мали титул кагана, який прирівнювався до титулів “базілевс” чи “рекс”. Київський Митрополит Іларіон славить Володимира титулом "каган" (від прадавнього “саргон”: сар — володар, цар, гон — сила, стрімкий потік, звідси японське “сьогун” — військовий зверхник, імператор, а також “хан” — правитель). Арабські історики писали, що руси мають царя, але не звичайного царя, а царя “хакана”, що рівнялося титулові грецького імператора. Автор арабської історії Худуд титулує руського кагана “падишахом”, що означало “цар царів” — імператор. )
Дуже подібно, що саме в цей час і народився наступний український етнос — русичі, руси. Якщо виражатись коректніше, то йдеться про народження системоутворюючого етносу (який науковці позначають терміном “внутрішня Русь”), що став організаційним ядром цієї величезної, найбільшої в тодішній Європі держави .
На відміну від своїх попередників Олега та Ігоря, княгиня Ольга не вела зовнішніх війн. Її енергія і талант адміністратора яскраво проявились в активній дипломатії — як назовні, так і в середині країни. За 20 років мирного управління вона перетворила величезну територію, на якій раніше не раз вибухали повстання проти центральної влади, на цілісну, добре впорядковану державу.
“Ні Ігор, ні Олег не мали часу за війнами на внутрішні справи. Ольга сама об’їхала всю державу: була на Десні, на Лузі, на Мсті, у Новгороді, у Пскові. В санях або звичайному возі їхала сотні, тисячі кілометрів. Їздила княгиня також серед племен, недавно підкорених, від яких можна було кожночасно сподіватися повстань” .
Ольга закладала нові міста (Ольжичі, Псков), села, погости і призначала в них правителів.
Вона здійснила адміністративно-територіальну реформу, провела перепис населення, запровадила податкову систему (ввела справедливі податки замість безсистемного “полюддя” — тодішньої форми “державного рекету”), навела лад у сферах полювання і бортного бджільництва як стратегічних галузей для експортного потенціалу держави.
За правління Ольги значно поглибився процес асиміляції варягів, про що свідчать імена в її родині: син Святослав, онуки — Ярополк і Володимир, “ключниця” (особливо довірена особа, що мала ключі від скарбів) Малуша та її брат Добриня.
Вірогідно, що Ольга була четвертою дочкою болгарських царівни Анни і князя Сондока (по-слов’янськи — Сурдика) і від народження звалась Оленою .
Цю князівну Олену висватав каган Олег за свого сина Ігоря. Якимівський літопис розповідає, що Олег змінив ім’я Олена на Ольга, щоб воно звучало по-варязьки (Хельга). Олена-Ольга приїхала із тодішньої (до 921 р.) столиці Болгарії Плиски (Плесков) “І приведоша ему жену отъ Плескова именем Ольгу” (Повість врем’яних літ).
 align="left"> До Києва Ольга приїхала вже хрещеною (адже походила з християнської царської родини), зі священиками і великою кількістю книжок слов’янською мовою .
(прим.авт.: Іван Кузич-Березовський повідомляє, що родовід королеви Ольги обґрунтував болгарський історик С.Чілінгіров у книзі “Каквото е дал българин на другите народи”, Софія, 1941 р.
На цього автора посилався болгарський архимандрит Нестор у своїй дисертації “Имал ли е в жилите си българска кръв киевкият княз Светослав Игоревич” (1964). Про болгарське походження Ольги також див. Архимандрит Леонид. Откуда родом была св. великая княгиня русская Ольга // Русская старина, Петербург, 1888 (ця праця була заборонена російським урядом).
(Каритна Художника І. Машкова. Свята рівноапостольна велика княгиня Ольга вступає в храм Святої Софії. Константинопіль.)
Вона дала новий імпульс подальшої християнізації України, побудувала церкву святого Миколи на гробі князя-християнина Аскольда ймовірно, деякі інші церкви. До Ольги (в першій половині IX століття) в Києві вже була принаймні одна християнська церква — святого Іллі.
Привертає увагу християнський обряд, принесений княгинею Ольгою в Київ. Цей слов’янський обряд св. Кирила і Методія суттєво різнився і від греко-візантійського, і від латинського.
“Від латинського відрізнявся слов’янсько-руською літургійною мовою, від візантійського — єдністю з Римом та перекладом літургійного богослуження, т. зв. Місса грека, або Богослуження св. Петра...” .
У зв’язку з цим папа Іван VIII, який був особисто знайомий зі св. Методієм, у 972 році визнав, що Русь є християнською і має свій окремий обряд .
“Хоча формально слов’янське християнство під тиском німців було скасоване після смерті св. Методія у 884 році, все ж таки воно існує до кінця XI століття за тихим дозволом Риму. В Україні воно зберігається довше і його впливи сягають до самого Києва” .
Чому за правління княгині Ольги в державі панував мир, не було повстань і заворушень? Тому, що Ольга запропонувала своєму народові моральний та справедливий порядок і реалізувала його на найвищому (для тих часів) рівні управлінських технологій.
Київська Русь як державний організм проіснувала до 1240 року, коли татари підкорили Київ. Якщо вести рахунок від правління великої княгині Ольги з 945 р. (часу народження етносу русичів), то це становить три століття — так само, як і для Антського союзу.
Каганец в своїх висновках посилається на М.Чмихова (1953-1994) - док. історичних наук, професор Київо-Могилянської Академії. З айого дослідженнями виходить , що Україна розвивається циклічно, с періодичністтю в 532 роки:
Перший - 419 - 951 (Антський Союз)
другий - 951-1483 (Київська Русь)
третій - 1483- 2015 (Козацька держава)
ВВЕРХ
|
